ТЕС Knapsack
50°51′50.000000100403″ пн. ш. 6°50′11.100000100121″ сх. д. / 50.86389° пн. ш. 6.83642° сх. д. | ||||
Країна | Німеччина | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Німеччина, земля Північний Рейн-Вестфалія, біля м. Кельн | |||
Введення в експлуатацію | 2007—2013 | |||
Вид палива | природний газ | |||
Енергоблоки | 1х800, 1х430 | |||
Котельні агрегати | котли-утилізатори Ansaldo/Rafako (блок № 1) | |||
Турбіни | 2 газові Siemens SGT5-4000F + парова Siemens (блок № 1), газова Siemens SGT5-4000F + парова Siemens SST5-5000 (блок № 2) | |||
Електрогенератори | SGen5-2000H (Блок № 2) | |||
Встановлена електрична потужність | 1230 | |||
Материнська компанія | Statkraft | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
50°51′50.0″ пн. ш. 6°50′11.1″ сх. д. / 50.86389° пн. ш. 6.83642° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Knapsack — теплова електростанція в Німеччині, у федеральній землі Північний Рейн — Вестфалія. Споруджена з використанням технології комбінованого парогазового циклу.
Для розміщення ТЕС обрали площадку в індустріальній зоні Knapsack Chemiepark у передмісті Кельна Hürth. В 2007 та 2013 роках тут ввели в експлуатацію два блоки потужністю 800 МВт та 430 МВт. Можливо відзначити, що така ж комбінація була обрана для спорудженої в цей же період у Баварії ТЕС Іршинг, а основне обладнання обох станцій виготовила фірма Siemens.
Спочатку в 2005—2007 роках здійснили будівництво блоку Knapsack I потужністю 800 МВт, який обладнаний двома газовими турбінами SGT5-4000F по 270 МВт (турбіна «Big Knapsack») та паровою турбіною 260 МВт. Витрати на спорудження блоку становили приблизно 400 млн євро.[1][2]
Роботи на Knapsack II розпочались у 2011 році та завершились введенням в експлуатацію у 2013-му. Для цього блоку обрали комбінацію газової турбіни SGT5-4000F та парової турбіни SST5-5000, які працюють на спільний генератор. Вартість спорудження Knapsack II становила майже 500 млн євро.[3]
Обидва енергоблоки мають паливну ефективність біля 60 %.[4][5]
З 2008 по 2010 блок Knapsack I працював у базовому режимі із завантаженням біля 5500 годин на рік, що забезпечувало достатню прибутковість та стало одним із факторів прийняття позитивного рішення про спорудження Knapsack II. Проте вже з 2011 розпочалось стрімке скорочення попиту на продукцію газових станцій. Так, за шість місяців після введення в експлуатацію Knapsack II працював лише 410 годин.[6] Це пояснювалось стимулюванням розвитку відновлюваної енергетики та, як наслідок, конкуренцією з боку вугільних ТЕС за споживачів. Станом на початок 2014 року обидва енергоблоки станції Knapsack використовувались у періодичному режимі.[7]
- ↑ Statkraft 800MW CCGT. Power Technology. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Knapsack CCGT Power Plant Germany - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Knapsack II Combined Cycle Gas Fired Power Plant. Power Technology. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Knapsack | Statkraft. www.statkraft.com (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Statkraft Inaugurates Second Gas Power Plant in Hürth-Knapsack | Statkraft. www.statkraft.com (англ.). Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Costly ruins of the energy transition (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2016.
- ↑ RPT-TABLE-Europe gas power plants mothballed, closed in 2012-13 -study. af.reuters.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
{{cite web}}
: Текст «Reuters» проігноровано (довідка)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |